| ПАВЛО МАСЛАК |
| РАССКАЗЫ | ПОВЕСТИ | ПЕРЕКЛАДИ | POETICA |
|
Лютує вітер понад садом, Над вересом і листопадом, Причинний вітер, мов парадом, Сурмить на смерть. Він вирвався з небесних ґрат, На себе йде як брат на брат. І круговерть, І листопад. Серед повалених парканів Хитаються штахеті драні І джеркотять. Все знищено вже на городі, І навіть трави кличуть: «Годі, Твоїх заклять!» А смерть в скорботі. Та і вона комусь принада. У листя жовтого є вада – Шалений вітер листопада, Що розриває на шмаття. Гніздо пташине – чи було? Не відшукати, вже пропало. Розвіяв подих забуття, І знову, знов навіяв зло Шалений вітер листопада. А на горищі ще й щури Заверещали пазуристі – Листи колишньої пори Розвіялися догори, Вже не погризти. І млин від блискавок хрестами Не відіб’ється. Чорний млин. Чи тільки вітер є один? Чи Бог над нами?.. Та церкви банями тремтять, І вже не мріють про найвище. Руїна всюди, де не глядь. Хрести чи майже вже не пада, Бо всюди свище Шалений вітер листопада. На кладовищі віще він – Повстаньте! Та хрести руками, Як жебраки волають: Дай! Капличний дзвін, Тремтячі гами… Ви зустрічали в листопаді (в розраді чи у безпораді) Шалений вітер? Де він є? Понад заплющених очей Він віє. Що йому завада? Чи воскресить, чи може вб’є, Шалений вітер листопада… |
|
Оригінал Le vent Emile Verhaeren Sur la bruyère longue infiniment, Voici le vent cornant Novembre; Sur la bruyère, infiniment, Voici le vent Qui se déchire et se démembre, En souffles lourds, battant les bourgs; Voici le vent, Le vent sauvage de Novembre. Aux puits des fermes, Les seaux de fer et les poulies Grincent; Aux citernes des fermes. Les seaux et les poulies Grincent et crient Toute la mort, dans leurs mélancolies. Le vent rafle, le long de l'eau, Les feuilles mortes des bouleaux, Le vent sauvage de Novembre; Le vent mord, dans les branches, Des nids d'oiseaux; Le vent râpe du fer Et peigne, au loin, les avalanches, Rageusement du vieil hiver, Rageusement, le vent, Le vent sauvage de Novembre. Dans les étables lamentables, Les lucarnes rapiécées Ballottent leurs loques falotes De vitres et de papier. – Le vent sauvage de Novembre! – Sur sa butte de gazon bistre, De bas en haut, à travers airs, De haut en bas, à coups d'éclairs, Le moulin noir fauche, sinistre, Le moulin noir fauche le vent, Le vent, Le vent sauvage de Novembre. Les vieux chaumes, à cropetons, Autour de leurs clochers d'église. Sont ébranlés sur leurs bâtons; Les vieux chaumes et leurs auvents Claquent au vent, Au vent sauvage de Novembre. Les croix du cimetière étroit, Les bras des morts que sont ces croix, Tombent, comme un grand vol, Rabattu noir, contre le sol. Le vent sauvage de Novembre, Le vent, L'avez-vous rencontré le vent, Au carrefour des trois cents routes, Criant de froid, soufflant d'ahan, L'avez-vous rencontré le vent, Celui des peurs et des déroutes; L'avez-vous vu, cette nuit-là, Quand il jeta la lune à bas, Et que, n'en pouvant plus, Tous les villages vermoulus Criaient, comme des bêtes, Sous la tempête? Sur la bruyère, infiniment, Voici le vent hurlant, Voici le vent cornant Novembre. (1895) |
| © Павло Маслак, 2021 |
E-mail: maslak.kyiv@gmail.com |