ПАВЛО МАСЛАК.Сонет до розіп'ятого Христа

ПАВЛО МАСЛАК

РАССКАЗЫ

ПОВЕСТИ

ПЕРЕКЛАДИ

POETICA

Невідомий іспанський автор XVI ст.

СОНЕТ ДО РОЗІП’ЯТОГО ХРИСТА

Мене Ти любиш, Боже, не з-за тих
Моїх літаній щирих без упину,
І не тому, що у лиху годину
Боюсь я пекла за таємний гріх.

Наблизь же до Себе! Аби я зміг
Хребтиною відчути хрестовину,
Цвяхи в долонях, біль не за провину,
Щоб я збагнув Твою любов до всіх.

Така любов не потребує ждати
Ні нагород, ні визнання, ні страти,
Бо все земне – минуще. І мине.

Така любов не має огорожі,
Тож до Себе наблизь мене, мій Боже,
Щоб я любив Тебе, як Ти – мене.
(Надруковано в журналі «KHRESCHATYK» № 97 2022 р.)

Оригінал

Soneto a Cristo crucificado
El anónimo

No me mueve, mi Dios, para quererte
el Cielo que me tienes prometido
ni me mueve el Infierno tan temido
para dejar por eso de ofenderte.

Tú me mueves, Señor. Múeveme el verte
clavado en una cruz y escarnecido;
muéveme el ver tu cuerpo tan herido,
muévenme tus afrentas, y tu muerte.

Muéveme, en fin, tu amor, y en tal manera,
que, aunque no hubiera Cielo, yo te amara,
y, aunque no hubiera Infierno, te temiera.

No me tienes que dar porque te quiera,
pues, aunque lo que espero no esperara,
lo mismo que te quiero te quisiera.

⇒